ростун

1. (діал.) Повільна, млява, незграбна людина, яка росте не за віком або має великий зріст; те саме, що розтень, розтюп.

2. (діал.) Про рослину, що має надмірно високий стебло або швидко витягується вгору, але має слабку структуру.

3. (перен., рідк.) Щось, що надмірно розростається або розвивається непропорційно великими темпами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |