Категорія: О

  • огублений

    1. (У фонетиці) Про звук мови, при вимові якого губи округлюються або витягуються вперед, наприклад, [о], [у].

    2. (У лінгвістиці) Про букву або літеру, що позначає такий звук.

  • огублення

    1. У фонетиці: артикуляційна дія, при якій губи округляються або витягуються вперед, утворюючи звук, що називається лабіалізованим (наприклад, при вимові голосних [о], [у] або окремих приголосних).

    2. У фонології: набуття звуком (переважно голосним) ознаки лабіалізації (округленості губ) як фонологічна зміна.

  • огурність

    Огурність — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Калуського району.

  • огурно

    1. (вживається переважно в заперечних конструкціях) Належним чином, як слід, добре; задовільно, прийнятно.

    2. (рідко) У знач. присудкового слова: перебуває у доброму, належному стані; гаразд.

  • огурство

    1. Устар. Шахрайство, обман, шахрайська махінація; діяльність шахрая.

    2. Діал. Аферист, шахрай, людина, яка займається обманом та шахрайством.

  • огурятися

    1. (розм.) Набиратися сили, здоров’я, одужувати після хвороби; ставати міцним, товстішим, огряднішим.

    2. (перен., розм.) Ставати багатшим, заможнішим; добробути.

  • од

    1. (Од) — річка в Україні, ліва притока Сіверського Дінця, що протікає Харківською та частково Донецькою областями.

    2. (ОД) — скорочене найменування об’єднання підприємств або організації, наприклад, “Одеський державний” (театр, університет тощо) або “об’єднане дитяче” (заклад).

  • ода

    1. Урочистий ліричний вірш, присвячений прославленню якоїсь видатної особи, важливої події або величного явища, написаний переважно високим стилем.

    2. Жанр ліричної поезії, що відповідає такому змісту та стилю.

    3. (Переносно) Висока, захоплена оцінка когось або чогось, виражена в мовленні чи тексті.

  • одайник

    Одайник — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі (сучасній Березівській громаді).

    Одайник — власна назва річки в Україні, правої притоки Чорного Ташлику, що протікає у Кіровоградській області.

  • одайниця

    Одайниця — жіноча форма від слова “одайник”, яка вживається переважно в історичному контексті для позначення дружини, дочки або взагалі родички одайника (кріпака-ремісника, зокрема ткача, у Речі Посполитій та на українських землях у XVI—XVIII століттях).

    Одайниця — жінка, яка саме займалася ремісничою працею (наприклад, ткацтвом) в умовах панщини, будучи кріпачкою або залежною майстринею, що працювала на феодала.