ода

[odɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Література) –

    Урочистий ліричний вірш, присвячений прославленню якоїсь видатної особи, важливої події або величного явища, написаний переважно високим стилем.

  2. (Література) –

    Жанр ліричної поезії, що відповідає такому змісту та стилю.

  3. (Лінгвістика) –

    (Переносно) Висока, захоплена оцінка когось або чогось, виражена в мовленні чи тексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ода, р. оди, д. оді, з. оду, о. одою, м. оді, к. одо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘ода’ походить від грецького ‘ᾠδή’ (ōidḗ), що означає ‘пісня’. У давньогрецькій літературі ода була урочистим віршем, присвяченим важливій події або особі. В українську мову це слово прийшло через західноєвропейські мови, зокрема через польську чи німецьку, у XIX столітті. Спочатку воно позначало ліричний жанр, а згодом набуло ширшого значення — урочистого вірша або музичного твору.
Споріднені слова:гімн, сонет, балада

Більше записів