Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • одноразовий

    1. Призначений для одного разу використання, після чого стає непридатним; неповторний.

    2. Який відбувається, здійснюється чи діє лише один раз; неповторюваний.

    3. Розрахований на короткий термін, тимчасовий, непостійний.

  • одноразовість

    Властивість або стан того, що існує, відбувається або використовується лише один раз, не повторюється.

    Характеристика предмета, призначеного для одноразового використання (наприклад, посуду, шприца).

    У філософії та мистецтві — унікальність, неповторність миттєвості, переживання або явища.

  • одноразово

    1. Одним разом, за один прийом або протягом одного разу, без повторення.

    2. Так, що призначено, розраховано або відбувається лише один раз; що не повторюється.

    3. У значенні характеристики предмета: призначений для використання лише один раз (про вироби).

  • одноралля

    1. (діал.) Одноразова оранка землі, первинна обробка цілини або перелогу.

    2. (діал.) Ділянка землі, що обробляється одноразовою оранкою, або зорана така ділянка.

  • однораменний

    1. Який має лише одне рамено (плече) або призначений для носіння на одному плечі (про одяг, сумки тощо).

    2. У геральдиці: такий, що зображує фігуру (наприклад, лева, орла) лише з однією видимою передньою лапою або крилом.

  • однорейковий

    1. Який має одну рейку, призначений для руху по одній рейці (про транспортні засоби або системи).

    2. Який складається з однієї рейки, має одну несучу балку (про конструкцію, колію).

  • однорисковий

    Який стосується одного ризику або обмежений одним видом ризику (переважно у фінансовій, інвестиційній або страховій термінології).

  • однорівневий

    1. Який складається з одного рівня, не має ієрархічної структури або підпорядкованих елементів; одноманітний за рівнем складності, розвитку або організації.

    2. У техніці, інформатиці: такий, що характеризується однаковим рівнем доступу, взаємодії або протоколом, без проміжних ланок (наприклад, про однорівневу мережу, архітектуру).

  • односельчанин

    Односельчанин — чоловік, який народився або живе в одному селі з кимось, є мешканцем того самого села.

    Односельчанин — земляк, співвітчизник (у розмовному стилі, часто у множині: односельчани).

  • односельчанка

    Жінка або дівчина, яка проживає або походить з того самого села, що й хтось інший, стосовно інших його мешканців.