drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • осіятися

    1. (про рослини) Покритися осіттю — пилком, що переноситься вітром або комахами для запліднення.

    2. (переносно) Покритися, наповнитися чимось у великій кількості, наче пилком; бути обсипаним чимось дрібним.

  • оскаженілий

    1. Який втратив самовладання, збожеволів від люті, шаленства; розлючений до нестями.

    2. Який перебуває в стані крайнього збудження, несамовитого запалу; розлючений, роз’юшений.

    3. Перен. Надзвичайно сильний, бурхливий, несамовитий (про явища природи, почуття тощо).

  • оскаженілість

    1. Стан крайнього роздратування, люті або несамовитої злості, що супроводжується втратою самоконтролю; шаленство, лють.

    2. Надзвичайна інтенсивність, несамовитість, розгул (про явища, сили природи тощо).

  • оскаженіло

    1. (про тварин, особливо собак) почало проявляти ознаки сказу, захворіло на сказ.

    2. (переносно, про людей або явища) втратило контроль, почало діяти несамовиті, агресивно, нестямно.

  • оскаженіння

    1. Стан крайньої люті, несамовитої злості, що супроводжується втратою самоконтролю; шаленство, лють.

    2. (у переносному значенні) Надмірне збудження, інтенсивне посилення чого-небудь; шалені темпи, несамовитість (наприклад, про явища природи, суспільні процеси).

  • оскаженіти

    Втратити самовладання, прийти в сильне збудження, розлютитися до нестями; розлютитися, розлютуватися.

    Про тварин: стати скаженим, захворіти на сказ.

  • оскаженітися

    1. Втратити самовладання, прийти в сильне роздратування або лють; розлютитися, розлютуватися.

    2. Стати скаженим, несамовитим; поводитися нестямно, наче скажений.

  • оскал

    1. Широко розкрита паща з оголеними зубами, що виражає злість, загрозу або дике задоволення (переважно про хижих тварин).

    2. Переносно: вираз обличчя людини, що нагадує таку пащу; злісна, погордлива або зневажлива посмішка.

    3. Рідко: оголені зуби, виставлені напоказ.

  • оскалений

    1. Який має оскал; що виражає злість, загрозу або ненависть за допомогою оголеного зубного ряду.

    2. (перен.) Про різко виражене, неприховане проявлення чогось негативного (злості, ворожості тощо).

  • оскаленість

    1. Властивість за значенням прикметника “оскалений”; стан, коли щось викривлене, перекручене або має вигляд оскаленого.

    2. Висловлювання зневаги, глузування або ворожості, що проявляється у викривленні обличчя (наприклад, у посмішці, гримасі).