оскаженілість

[oskɑʒɛnilistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан крайнього роздратування, люті або несамовитої злості, що супроводжується втратою самоконтролю; шаленство, лють.

  2. (Лінгвістика) –

    Надзвичайна інтенсивність, несамовитість, розгул (про явища, сили природи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оскаженілість, р. оскаженілості, д. оскаженілості, з. оскаженілість, о. оскаженілістю, м. оскаженілості, к. оскаженілосте

Більше записів