Словник Української Мови
1. Робити пухнастим, надавати пухнастого вигляду; вкривати пухом або чимось подібним до пуху.
2. Обробляти край (тканини, шкіри тощо), роблячи його пухнастим або розчісуючи на нитки.
3. У лісівництві: обробляти, очищати край лісової ділянки, просіки, робити опушку.
1. (про рослини, їх частини) Розпускати пуп’янки, розвивати листя або хвою; ставати пухнастим, густим від листя або хвої.
2. (перен., розм.) Ставати пишним, об’ємистим, набувати пухнастого вигляду (про волосся, одяг тощо).
3. (перен., розм.) Ставати багатим, розкішним, розвиватися, набирати сили (про творчість, мистецтво тощо).
1. Який був спущений, переміщений униз або зроблений нижчим за попередній рівень.
2. Який перебуває в занедбаному, злиденному стані; занедбаний, знехтуваний.
3. У математиці: такий, що проведений з вершини геометричної фігури на її основу або продовження основи (про перпендикуляр).
4. У лінгвістиці: такий, що пропущений, не виражений явно, але підрозумівається в реченні (про члени речення).
1. Стан, коли щось опущено, знижено або спущено; положення, у якому предмет знаходиться нижче певного рівня або початкової точки.
2. (у переносному значенні) Моральний або соціальний занепад; стан деградації, приниженості, втрати гідності або поваги.
3. (у медицині) Патологічне зміщення органу або тканини вниз від нормального анатомічного положення; проптоз.
1. Дія за значенням дієслова “опускати” — переміщення чогось униз, у нижнє положення; зниження, спускання.
2. Упущення, пропуск чого-небудь, неврахування чогось; випадок, коли щось не було зроблено або не взято до уваги.
3. У техніці, будівництві тощо — частина конструкції (наприклад, труби, каналу), розташована під похилою лінією або нижче певного рівня.
4. У географії — понижений ділянка земної поверхні, западина.
5. У переносному значенні — моральний або соціальний занепад, деградація; стан приниженості.
1. Фінансовий інструмент, що надає право (але не зобов’язання) купити або продати певний актив (акції, валюта, товар) за заздалегідь визначеною ціною до певної дати або в певний день.
2. Право вибору одного з декількох варіантів, що пропонуються, зокрема додаткова послуга або можливість, яку можна придбати за окрему плату.
3. У програмному забезпеченні та техніці — додатковий параметр, функція або компонент, який можна активувати або встановити за бажанням користувача.
1. Такий, що не є обов’язковим; що залежить від вибору, бажання або рішення; добровільний, вибірковий.
2. (У логіці та формальних науках) Такий, що може бути присутнім або відсутнім без порушення цілісності системи; необов’язковий компонент.
1. (від лат. optio — вибір) Такий, що не є обов’язковим; такий, що залишається на власний розсуд, вибір або бажання; добровільний, необов’язковий.
2. (у спеціальних галузях, напр., у фінансах, програмуванні) Що стосується опціону або має його природу; що надає право, але не зобов’язання.
Властивість або стан, що передбачає наявність вибору, можливість добровільного рішення щодо виконання дії, використання чогось або приєднання до чогось; необов’язковість.
У лінгвістиці — принцип або властивість, що стосується мовних елементів, які можуть бути присутніми або відсутніми у висловлюванні без порушення його граматичної правильності.