Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • опуховий

    1. Стосунковий до пуховини (тканини, що вистилає внутрішні порожнини тіла та покриває органи), пов’язаний з нею; пуховий.

    2. Стосунковий до пуховини (тканини, що вистилає внутрішні порожнини тіла та покриває органи), пов’язаний з нею; пуховий.

  • опухти

    1. (діал.) Набрякнути, розпухнути, налитися водою (про ґрунт, дорогу тощо).

    2. (діал.) Стати важким, обважніти; обвиснути (наприклад, про повіки).

    3. (діал., перен.) Стати млявим, апатичним, втратити бадьорість; обвиснути духом.

  • опухтися

    1. (розм.) Набрякнути, набухнути від запалення або накопичення рідини в тканинах.

    2. (перен., розм.) Сильно розсердитися, розлютуватися; “набухнути” від гніву.

  • опушений

    1. Вкритий пухом, м’яким волоссям або схожим на пух утворенням (про рослини, тварин, їх органи).

    2. Має опушку, облямівку з хутра або іншого матеріалу (про одяг).

  • опушеність

    1. Ботанічна характеристика рослин, що описує наявність на поверхні листків, стебел, плодів тощо численних коротких і м’яких волосків (трихом), які часто роблять її на вигляд пухнастою або оксамитовою.

    2. У зоології — характеристика покриву тіла деяких тварин (наприклад, комах, павукоподібних), що полягає у вкритості щільними, короткими, м’якими волосками.

    3. У техніці та матеріалознавстві — стан поверхні, що має короткий, рідкий ворс або волокна, що нагадують пух.

  • опушення

    1. (Біол., бот.) Наявність на поверхні рослин (листя, стебел, плодів, насіння) м’яких волосків, пуху або дрібних шипиків; волохатість як морфологічна ознака рослинних органів.

    2. (Анат., зоол.) М’які волоски або пухові утворення на тілі тварин, особливо на шкірі ссавців; пухнастість як природна покривна структура.

    3. (Текст., шв. справ) Процес механічної або хімічної обробки текстильних матеріалів для надання їм пухнастої, м’якої поверхні; результат такої обробки тканини або виробу.

  • опушити

    1. Покрити поверхню чогось пухнастим шаром, зробити пухнастим, обрости пухом.

    2. (перен., розм.) Сильно побити, піддати тілесному покаранню.

    3. (перен., розм.) Суворо дорікнути, сварити когось; дати рішучу відсіч у словесній суперечці.

  • опушитися

    1. Покритися пухом, пір’ям, густим волоссям; стати пухнастим, кучерявим.

    2. Розпушитися, набути пишного, об’ємного вигляду (про волосся, хутро, рослинність тощо).

    3. Перен. стати пихатим, зарозумілим; важко заговорити, набути гордовитого вигляду.

  • опушка

    1. Край лісу, місце переходу від лісу до поля, луки або іншої відкритої ділянки.

    2. У медицині — пухлина, набряк, припухлість (застаріле значення).

  • опушування

    1. Дія за значенням дієслова “опушувати” — обробка краю (одягу, тканини, виробу) пухнастим матеріалом, хутром, бахромою тощо для оздоблення або утеплення.

    2. Технологічний процес у швейному, хутряному чи декоративному виробництві, що полягає в прикріпленні пухнастого облямів’я по краю виробу.

    3. Рідко вживана назва для процесу зниження, опускання чогось (наприклад, опушування прапора).