drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • острий

    1. Такий, що має тонкий кінець або гострий край, здатний легко різати, колоти; протилежне до тупого.

    2. Сильний, інтенсивний, різко виражений (про відчуття, почуття, розумові процеси).

    3. Насичений, яскраво виражений, різкий (про смак, запах).

    4. Напружений, критичний, що вимагає негайного вирішення (про ситуацію, стан).

    5. Проникливий, спостережливий (про зір, слух, розум).

    6. Різкий, уїдливий, образливий (про слова, вислови, тон).

    7. У геометрії: такий, що менший за прямий (про кут).

    8. У медицині: що виникає раптово, має яскраво виражені симптоми та відносно короткий перебіг (про захворювання).

  • острів

    Ділянка суші, з усіх боків оточена водою (морем, океаном, озером або річкою), що залишається над її поверхнею навіть у період найвищого рівня.

    Відокремлена, обмежена частина чого-небудь, що виділяється серед іншого (наприклад, лісовий острів, острів безпеки).

    У архітектурі — ділянка проїзної частини на перехресті або площі, що відокремлена для пішоходів або для розміщення регулювальних пристроїв, зупинок громадського транспорту тощо.

  • острівець

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “острів”: невеликий острів, острівок.

    2. Власна назва невеликих островів, островів-скель або групи островів, часто використовується в географічних найменуваннях (наприклад, Зміїний острівець, острівці Довгий та Круглий).

    3. Переносно: ізольована, відокремлена ділянка чого-небудь, що оточена іншим середовищем (наприклад, лісовий острівець у степу, острівець безпеки).

  • острівка

    1. Зменшувальна форма до слова “острів”: невеликий острів.

    2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, селищ, вулиць, місцевостей), що походять від слова “острів”.

    3. Переносно: обмежена, ізольована ділянка чого-небудь, що відрізняється від оточення (наприклад, острівок зеленої трави серед асфальту, острівок спокою).

  • острівний

    1. Який стосується острова, властивий острову, знаходиться на острові або складається з островів.

    2. У географічних назвах: такий, що розташований на острові або має у своєму складі острови (наприклад, Острівна сільрада, Острівне озеро).

  • острівок

    1. Невеликий острів, незначна за розмірами ділянка суходолу, що з усіх боків омивається водою.

    2. Переносно: окрема, обмежена ділянка чого-небудь, що відрізняється від навколишнього середовища (наприклад, острівок зеленої трави серед асфальту, острівок спокою серед метушні).

    3. У біології та медицині: ділянка тканини або органу, що відрізняється за будовою, функцією або станом від решти маси (наприклад, острівки Лангерганса в підшлунковій залозі).

  • острівський

    1. Стосунковий до міста Острів, Острівського району або Острівщини (історичної області на Волині).

    2. Належний або властивий Острівським (роду князів, шляхтичів).

  • острів’яни

    Острів’яни — власна назва, історична назва мешканців острова Хортиця (територія сучасного міста Запоріжжя), особливо в контексті козацької доби.

    Острів’яни — власна назва, сучасна неофіційна назва жителів острова Хортиця або членів місцевої громади.

    Острів’яни — власна назва, умовна назва представників давнього слов’янського населення, що мешкало на островах Дніпра, зокрема в районі порогів.

  • острів’янин

    1. Мешканець або уродженець острова; людина, що живе на острові.

    2. (Переносно) Людина, яка живе ізольовано, відокремлено від інших, подібно до мешканця острова.

  • острів’янка

    1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе на острові.

    2. (переносно) Жінка, яка відчуває себе ізольованою або живе у відокремленому, замкнутому середовищі, подібно до мешканки острова.

    3. (біол.) Представниця виду тварин або рослин, що ендемічно поширена лише на певному острові або островах.