1. (про частину тіла) Втратити чутливість, стати нечутливим, оніміти внаслідок тривалого стискання, незручного положення або холоду.
2. (переносно) Стати байдужим, несприйнятливим до чогось, звикнути до неприємних відчуттів або явищ, затерпнути.
Словник Української
1. (про частину тіла) Втратити чутливість, стати нечутливим, оніміти внаслідок тривалого стискання, незручного положення або холоду.
2. (переносно) Стати байдужим, несприйнятливим до чогось, звикнути до неприємних відчуттів або явищ, затерпнути.
1. Втратити чутливість, стати нечутливим, оніміти (переважно про частини тіла внаслідок тривалого стискання, незручного положення або холоду).
2. Переносно: стати байдужим, несприйнятливим до чогось, звикнути до неприємних відчуттів або явищ.
Отерпти — у медицині та фізіології: втратити чутливість, здатність відчувати подразнення (про органи, тканини тощо) внаслідок тривалої дії якогось фактора, звикання до нього; знечулитися.
1. (діал.) Терпляче, без скарг переносити труднощі, звикнути до несприятливих умов; загартуватися.
2. (діал.) Стати нечутливим, байдужим до чогось внаслідок тривалого звикання або постійного впливу.
1. Провести чимось по поверхні, щоб видалити вологу, бруд, пил тощо; витерти.
2. Видалити, зітерти щось з поверхні рухом або тиском.
3. Перен., розм. Змусити когось замовкнути, різко відповісти, припинити чиїсь дії або домагання.
1. Відтертися, витертися, обтертися — очистити себе від чогось, що пристало, прилипло (вологості, бруду тощо).
2. Перен. Позбутися впливу когось або чогось, звільнитися від чогось неприємного, набридливого.
3. Розм. Віддалитися, відчепитися від когось, перестати турбувати або докучати комусь.
4. Діал. Обідратися, пошкодити поверхню, зітріти шкіру від тертя об щось.
1. (діал.) Те ж саме, що отець, батько; також звертання до літнього чоловіка.
2. (перен., діал.) Про того, хто піклується, опікується ким-чимсь, як батько.
1. Який був підданий обробці теслею (сокиркою) для надання певної форми, обтесаний; гладкий, рівний.
2. Переносно: про людину — вихований, ввічливий, що вміє поводитися в суспільстві; обтесаний.
1. Обтесати колоду, брус тощо, надаючи йому потрібної форми та гладкої поверхні.
2. Перен., розм. Зробити когось більш ввічливим, вихованим, пристосувати до певного середовища або вимог.
1. Набути певних навичок, досвіду, стати спритним, вправним у чомусь, пристосуватися до умов життя або колективу.
2. Розм. Стати чемним, вихованим, культурним у поведінці, обтесатися.