острий

[ostrɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Такий, що має тонкий кінець або гострий край, здатний легко різати, колоти; протилежне до тупого.

  2. (Психологія) –

    Сильний, інтенсивний, різко виражений (про відчуття, почуття, розумові процеси).

  3. (Лінгвістика) –

    Насичений, яскраво виражений, різкий (про смак, запах).

  4. (Психологія) –

    Напружений, критичний, що вимагає негайного вирішення (про ситуацію, стан).

  5. (Лінгвістика) –

    Проникливий, спостережливий (про зір, слух, розум).

  6. (Лінгвістика) –

    Різкий, уїдливий, образливий (про слова, вислови, тон).

  7. (Математика) –

    У геометрії: такий, що менший за прямий (про кут).

  8. (Медицина) –

    У медицині: що виникає раптово, має яскраво виражені симптоми та відносно короткий перебіг (про захворювання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. острий, р. острого, д. острому, з. острого, о. острим, м. острім

Більше записів