Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • оліфовий

    1. Прикметник до слова “оліфа”: призначений для виготовлення оліфи, що містить оліфу або стосується оліфи.

    2. Технічний термін: покритий, просочений або приготовлений на основі оліфи (про фарбу, грунт, лак тощо).

    3. У складі стійких назв: такий, що виготовлений з тканини, просоченої оліфою для надання водонепроникності (наприклад, оліфова тканина, оліфове пальто).

  • олія

    Рідка жирна речовина рослинного, тваринного, мінерального або синтетичного походження, що не розчиняється у воді, використовується для харчування, у техніці, медицині, живописі тощо.

    Харчовий продукт — їстівна рослинна чи тваринна жирова речовина, яка використовується для приготування їжі (наприклад, соняшникова, оливкова, риб’яча олія).

    У живописі: зв’язуюча речовина для фарб, що виготовляється переважно з рослинних олій (наприклад, льняна олія).

    У техніці: мінеральна або синтетична мастильна рідина для зменшення тертя в механізмах.

  • оліярня

    1. Підприємство, де виробляють рослинну олію шляхом віджимання насіння олійних культур (соняшнику, ріпаку, льону тощо).

    2. Приміщення, цех або окрема будівля на такому підприємстві, де безпосередньо відбувається процес виробництва олії.

  • олл-старз

    1. (спорт.) Команда, складена з найкращих гравців певної ліги, організації чи регіону, яка зазвичай формується для участі в показовому матчі або турнірі.

    2. (перен.) Група видатних, найвідоміших представників певної професії, галузі мистецтва чи іншої сфери діяльності, об’єднаних для спільного проекту.

    3. (кінематограф.) Фільм, в якому одночасно знялася велика кількість зірок кіно, що грають головні або помітні ролі.

  • оловий

    1. Який стосується олова, виготовлений з олова або містить його.

    2. Який має сірувато-білий колір, нагадує колір олова.

  • олово

    1. Хімічний елемент з атомним номером 50, м’який, пластичний, сріблясто-білий метал (символ Sn, від лат. Stannum), що стійкий до корозії та широко використовується для створення захисних покриттів, припой, сплавів (наприклад, бронзи, бабіту).

    2. Проста речовина, виготовлена з цього металу у вигляді злитків, прутків, дроту тощо.

    3. У розмовній мові — старовинна назва свинцю (особливо в історичних або фольклорних контекстах, наприклад, “куля олов’яна”).

  • олововмісний

    Який містить у своєму складі олово як компонент.

  • олововмісність

    Властивість мінералів, руд, гірських порід або технічних матеріалів містити у своєму складі олово, що визначається його процентною часткою або концентрацією.

  • олововодень

    Олововодень — гіпотетична сполука олова з воднем, аналогічна метанам, що входить до групи станганів (SnH₄) та їх похідних.

    Олововодень — загальна назва летких гідридів олова (наприклад, моностаннан SnH₄, дистаннан Sn₂H₆ тощо), які є нестійкими за кімнатної температури.

  • олововодневий

    Хімічний термін, що позначає сполуку, утворену оловом (Sn) та воднем (H), наприклад, стан SnH₄ (стан) або інші гідриди олова.