1. Надати комусь щось як дар, подарунок; обдарувати.
2. Наділити когось якимись якостями, властивостями, здібностями; наділити.
3. (у переносному значенні) Викликати в когось сильне почуття, переживання (часто радісне); сповнити.
Словник Української
1. Надати комусь щось як дар, подарунок; обдарувати.
2. Наділити когось якимись якостями, властивостями, здібностями; наділити.
3. (у переносному значенні) Викликати в когось сильне почуття, переживання (часто радісне); сповнити.
1. Отримати щось у подарунок, бути обдарованим кимось.
2. (перен.) Набути якихось якостей, властивостей, здібностей; наділити себе чимось.
Одарка — жіноча форма від іменника “одарок”, що вживається в західних діалектах української мови (зокрема, закарпатських) для позначення подарунка, гостинця або благословення.
Одарка — рідкісне жіноче ім’я, похідне від слова “одарений” (наділений талантами), яке інколи використовується як власна назва.
1. Який має видатні природні здібності, талант; талановитий, обдарований.
2. Який має вроджені позитивні якості характеру, душевну щедрість; наділений чудовими властивостями.
3. Заст. Який отримав у дар, у подарунок; даруваний.
1. Дія за значенням дієслова «одаровувати»; нагородження когось подарунком, дарування чогось як знак уваги, визнання або заохочення.
2. (у спеціальному вжитку) Процес наділення людини винятковими здібностями, талантами; обдарованість.
1. Надавати комусь які-небудь дари, подарунки; обдаровувати.
2. Наділяти когось якими-небудь здібностями, талантами, якостями; наділяти багатством, щедротами (часто про природу, долю).
1. Отримувати дар, подарунок від когось; бути обдарованим, наділеним чимось (часто про таланти, здібності).
2. (У пасивному значенні) Бути даруваним, вручатися як дар (про предмет).
1. Надати комусь якісь дари, подарунки; обдарувати.
2. Наділити когось якимись якостями, здібностями, талантами; наділити, обдарувати.
3. (у переносному значенні) Надати чомусь певних властивостей, ознак; сповістити, наповнити.
1. Отримати якісь властивості, здібності, якості як дар, наділити себе чимось (зазвичай абстрактним, позитивним).
2. Стати обдарованим, набути таланту, особливих здатностей.
3. (У пасивних конструкціях) Бути наділеним, оздобленим чимось (про предмети, явища).
1. Надавати комусь щось як дар, подарунок; дарувати, обдаровувати.
2. Перен. Наділяти якимись якостями, властивостями, дарунками; наділяти.