1. Надавати комусь щось як дар, подарунок; дарувати, обдаровувати.
2. Перен. Наділяти якимись якостями, властивостями, дарунками; наділяти.
Словник Української
1. Надавати комусь щось як дар, подарунок; дарувати, обдаровувати.
2. Перен. Наділяти якимись якостями, властивостями, дарунками; наділяти.
1. (док. одаритися) Ставати обдарованим, наділятися якимись здібностями, талантами, властивостями; отримувати дари, наділятися чимось цінним.
2. (док. одаритися) Рідк. Дарувати один одному, обмінюватися дарами.
1. (топонім) Історична назва міста Вінниця в Україні, що вживалася в середньовічних джерелах, зокрема в литовсько-польський період.
2. (топонім) Назва однієї з двох укріплених частин (замків) старого міста Вінниці, розташованої на лівому березі Південного Бугу (замок на “острові Кемпа”); інша частина називалася “замок на горі”.
Одаті — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
1. (в історії) Назва великої адміністративної території в Османській імперії, що входила до складу вілаєту (провінції).
2. (в історії) Назва деяких адміністративних одиниць у Болгарії та Румунії в період Османського панування.
1. Абревіатура від “Об’єднаний демократичний блок” — назва політичної коаліції в Україні, створеної 2001 року.
2. Абревіатура від “Окружна дорожня будова” — назва підприємства або установи, що займається будівництвом та ремонтом доріг у певному регіоні.
1. (географія) Назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Рівненської області.
2. (географія) Назва села в Україні, розташованого в Рівненській області, Зарічненському районі.
1. (в українській міфології) зла, шкідлива душа померлої людини, що не знайшла спокою і блукає світом, налякаючи живих і приносячи їм лихо; привид, мара.
2. (переносно, розмовне) про злу, неприємну, сварливу жінку або дівчину.
Який стосується огуджування, призначений для огуджування (у техніці — процесу нанесення гудрону на поверхню).
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “огуджувати” — обходити, оглядати щось навколо, часто з метою оцінки чи перевірки.
2. (перен., рідк.) Обговорення, оцінювання когось або чогось, часто з несхваленням або прискіпливим розглядом деталей.