Словник Української Мови
Буква
1. Віддавати одне одному щось, отримуючи натомість інше; здійснювати обмін.
2. Давати комусь щось і отримувати від нього щось інше або подібне; мінятися.
3. Поширювати, передавати один одному (думки, почуття, інформацію тощо); ділитися.
4. (У пасивній формі «обмінюватися») Бути предметом обміну, заміни одного на інше.
Приклад 1:
Щоправда, дискусія тая бувала дуже примітивного змісту, а все ж така, що дозволяла хоч трохи, хоч побіжно обмінюватися думками. Часом те чи інше видрукуване речення, — дурне, як узагалі в підручниках чужої мови, — давало тоді собою матеріал для гумористичного шуткування; один раз Зоя мало була не вдушилася зо сміху, вичитавши в підручнику таку розмову: «Чи ви любите червону фарбу?» — «Я люблю всяку фарбу, аби це не було руде волосся і зелені зуби» — і втім сміху Зоїному професор щиро був їй пособляв.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
По – перше, це можливість абонентів обмінюватися короткими текстовими повідомленнями SMS (Shot Message Service), що викликало велику цікавість абонентів, особливо серед молоді (так, за 2000 -2004 рр. кількість наданих SMS зросла з 4 до 24 млрд.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”