Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “ошпарити” — обливання окропом або дуже гарячою рідиною для очищення, дезінфекції або з кулінарною метою.
2. Результат такої дії — стан або пошкодження (опік), спричинені впливом окропу чи гарячої рідини на поверхню чого-небудь (наприклад, шкіри, плодів).
3. (у технології) Термічна обробка продуктів (наприклад, томатів, персиків) гарячою водою або парою для полегшення видалення шкірки, консервування або бланшування.
1. Обпарити окропом або дуже гарячою рідиною, спричинивши опік.
2. Переносно: різко, несподівано дорікнути, вдарити словом; облити докорами.
3. У технологічних процесах: обробити щось окропом або парою для очищення, дезінфекції або попередньої теплової обробки.
1. Обпарити себе окропом або дуже гарячою рідиною, отримати опік від пари або киплячої води.
2. Перен. Різко, несподівано відчути сильний сором, збентеження, ніби від гарячого впливу.
1. Дія за значенням дієслова “ошпа́рювати” — обробка чогось окропом або дуже гарячою рідиною з метою очищення, дезінфекції, полегшення зняття шкірки або приготування їжі.
2. (кулінарія) Короткочасне занурення продуктів (наприклад, овочів, фруктів, м’яса) у киплячу воду з наступною швидкою охолодою, що зупиняє термічну обробку; бланшування.
3. (техн.) Обробка поверхні (наприклад, металевої) струменем гарячої води або пари для очищення, миття або дезінфекції.
Обливати щось окропом або дуже гарячою рідиною для очищення, дезінфекції або обробки (наприклад, посуд, бланшування овочів).
Обпалювати, завдавати опіку гарячою рідиною або парою (про частини тіла).
Перен. Викликати різке відчуття палючого жару, спеки (про повітря, сонце тощо).
1. Обпектися, обшпаритися окропом або дуже гарячою рідиною.
2. Перен. Зазнати різкого докору, суворої критики або неприємностей.
1. Зробити когось, щось менш привабливим, принизити чи зіпсувати репутацію; опорочити, осоромити.
2. (У переносному значенні) Завдати шкоди, збитків; зіпсувати, пошкодити.
Ошпетитися — дістати шпети, тобто дрібні поранення, подряпини або синці на тілі внаслідок удару, падіння або необережного руху.
1. Який зазнав стягнення у вигляді грошового штрафу за порушення встановлених правил, законів або норм.
2. (У переносному значенні) Який зазнав суворого осудження, критики або морального покарання.
Стан або положення особи, організації чи об’єкта, щодо якого було винесено та накладено адміністративне чи інше стягнення у вигляді штрафу.
Формальна ознака, що фіксує факт притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, часто у контексті обліку, статистики або офіційних звітів.