Словник Української
Ошуканець — власна назва, яка походить від українського діалектного слова «ошуканець» (той, хто ошукує, обманює) та використовується як неофіційна назва для представників деяких видів комах-паразитів, зокрема, кліщів родини Ixodidae (іксодові кліщі).
Ошуканець — у народній творчості та фольклорі може вживатися як образне ім’я персонажа-хитрюна, обманщика.
1. Який зазнав ошуканства, обману; той, кого обдурили, ввели в оману.
2. (У переносному значенні) Розчарований, ображений чи пригнічений через невиправдані сподівання або нечесні вчинки інших.
1. Жінка, яка займається ошуканством; шахрайка, обманщиця.
2. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, що має наукову назву *Crepis tectorum*; скереда, бородавник.
1. Нечесна, шахрайська дія, спрямована на одержання чиєїсь власності, коштів або іншої вигоди шляхом обману, підступу або зловживання довірою; шахрайство.
2. Систематичне зайняття шахрайськими діями; поведінка, діяльність ошукана.
1. Обманути когось, ввести в оману, скоївши шахрайство; обдурити з корисливими намірами.
2. Розчарувати когось, не виправдавши чиїхось сподівань, надій; підвести.
1. Потрапити в оману, помилитися в оцінці когось або чогось, не вгадати.
2. Зазнати невдачі, не досягти бажаного, розраховуючи на щось.
1. Той, хто займається ошуканством, обманом; шахрай, обманщик.
2. (у спеціальному вжитку) Той, хто вчиняє кримінальне правопорушення — ошуканство, тобто добуває майно або право на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
1. Рідкісна назва для жінки, яка займається ошуканством, обманом; шахрайка, обманщиця.
2. (У техніці, іст.) Проста ручна пристроя для обману, підробки; засіб для шахрайства (наприклад, спеціальний гачок для махінацій при зважуванні).
1. Дрібна монета, невелика сума грошей, які залишилися від більшої суми після витрат або які відкладають поступово; заощадження.
2. (перен.) Те, що збереглося, залишилося від чогось більшого, цінного або давнього; рештка, слід, пережиток.
1. Зробити когось щасливим, спричинити чиєсь щастя, наповнити почуттям радості та повного задоволення життям.
2. (переносне значення) Надати чомусь особливої цінності, привабливості або досконалості; прикрасити, оздобити.