ошукач

[oʃukɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто займається ошуканством, обманом; шахрай, обманщик.

  2. (Юриспруденція) –

    (у спеціальному вжитку) Той, хто вчиняє кримінальне правопорушення — ошуканство, тобто добуває майно або право на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ошукач, р. ошукача, д. ошукачеві, з. ошукача, о. ошукачем, м. ошукачеві, к. ошукачу

Більше записів