1. Стати щасливим, набути щастя; відчути себе щасливим.
2. (Рідко) Отримати щось бажане, зазнати удачі, пощастити.
Словник Української
1. Стати щасливим, набути щастя; відчути себе щасливим.
2. (Рідко) Отримати щось бажане, зазнати удачі, пощастити.
Який перебуває у стані щастя, радості; сповнений щастя.
Який виражає щастя, радість; свідчить про почуття щастя.
1. Робити когось щасливим, дарувати щастя, спричиняти почуття щастя.
2. (У пасивному стані) Отримувати щастя, ставати щасливим.
Ощасливлюватися — дієслово, вживане переважно в пасивному стані (зворотні форми) або в значенні зворотного дієслова. Означає: ставати щасливим, набувати почуття щастя, внутрішнього задоволення, радості від чогось або внаслідок чогось.
У рідкісному активному вжитку (застарілому або діалектному) може означати: робити щасливим самого себе, влаштовувати своє життя так, щоб відчувати щастя.
Власна назва, що походить від абревіатури ОЩАС (Ощадний союз) — стосується фінансових продуктів, послуг або статусу, пов’язаних із системою ощадних кас або ощадних союзів.
У переносному значенні — такий, що має ознаки ощадливості, обережного, розважливого ставлення до ресурсів (часто іронічно).
1. Дати комусь щастя, зробити щасливим; принести щастя, удачу.
2. (у безособовому вживанні, зі знахідним відмінком) Про настання щасливої, вдалої події для когось; пощастити. Наприклад: «Його ощастило на хороших друзів».
1. Дістати щасливий жереб, мати успіх, пощастити; статися щасливо, вдало.
2. Рідко вживане значення: стати щасливим, набути щастя.
Про суку або самку собачих (рідше інших хижих ссавців): народити щенят.
1. (діал.) Тонка тріска, луска, що відколюється від колоди при розщепленні; оскіпок, ощепа.
2. (діал.) Невеликий уламок, відламаний шматок чогось твердого (дерева, каменю, глини тощо); скалка, уламок.
3. (діал., перен.) Про людину, яка відокремилася від колективу, родини, соціальної групи; відщепенець.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села Ощепина у Львівській області.
2. (рідко) Власна назва колишнього села (нині у складі міста Києва) — Ощепине, відомого з XVII століття.