1. Робити когось щасливим, дарувати щастя, спричиняти почуття щастя.
2. (У пасивному стані) Отримувати щастя, ставати щасливим.
ощасливлювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Робити когось щасливим, дарувати щастя, спричиняти почуття щастя.
2. (У пасивному стані) Отримувати щастя, ставати щасливим.
Відсутні