drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • ощадливий

    1. Такий, що економить, бережливо витрачає гроші, матеріальні цінності; бережливий.

    2. Який виявляє або виражає ощадливість, економність.

  • ощадливість

    Ощадливість — властивість людини, що виявляється в розумному, економному використанні матеріальних засобів, грошей, продуктів тощо, уникненні марнотратства.

    Ощадливість — як риса характеру, звичка або принцип економного, бережливого ведення господарства, розпорядкування будь-якими ресурсами.

  • ощадливо

    1. Так, що виявляє ощадливість, економність; бережливо, економно.

    2. Так, що виявляє обережність, стриманість у висловлюваннях, діях; обережно, стримано.

  • ощадний

    Який стосується ощадності, бережливого ставлення до чогось, зокрема грошей, ресурсів тощо; бережливий, економний.

    Який належить ощадній касі або пов’язаний з нею; банківський (у специфічному вжитку).

  • ощадник

    1. Користувач ощадної каси, банку, який має там рахунок і зберігає кошти; вкладник.

    2. Рідкісне: той, хто ощадливо, економно поводиться з чим-небудь; бережливий, економний чоловік.

  • ощадниця

    Ощадниця — жіночий відповідник до слова “ощадник”: жінка або дівчина, яка займається ощадженням, накопичує гроші, економить кошти, часто шляхом внесення їх на ощадний рахунок у банківській установі.

    Ощадниця — розмовна назва ощадної каси (банківської установи), де зберігають і накопичують гроші.

    Ощадниця — застаріла назва скарбнички, копилки для зберігання грошей.

  • ощадність

    1. Якість або властивість людини, що полягає в розумному, економному використанні матеріальних засобів, грошей, уникненні марнотратства; бережливість, економність.

    2. (У фінансовій сфері) Система банківських установ для залучення грошових заощаджень населення та надання кредитів; ощадна справа (застаріле).

  • ощадно

    1. (від прикм. ощадний) У спосіб, властивий ощадливості; з ощадливістю, економно, бережливо.

    2. (від прикм. ощадний) У спосіб, властивий ощадним установам; як у ощадній касі.

  • ощадно-позичковий

    1. Який стосується одночасно ощадництва та надання позик, поєднує функції збереження коштів і кредитування.

    2. Який належить до ощадно-позичкової установи (кооперативу, товариства) або пов’язаний з її діяльністю.

  • ошпареність

    1. Стан за значенням дієслів “ошпарити” та “ошпаритися”; властивість того, що є ошпареним.

    2. Медичний термін для позначення ступеня ураження тканин (переважно шкіри) внаслідок дії окропу або пари; синонім до “опік”.