Категорія: О

  • оу

    1. Історична форма запису літери “у” в українській кириличній абетці (графіці), що вживалася в давніх рукописах та стародруках; також назва самої літери в цій формі.

    2. (у назвах) Стилізоване позначення, що відтворює давню графічну форму літери “у”, яке може вживатися в сучасних контекстах (назви організацій, проєктів, мистецьких робіт тощо) для надання історичного, етнографічного чи художнього колориту.

  • оун

    Організація українських націоналістів — українська політична та військова організація націоналістичного спрямування, що діяла в основному на західноукраїнських землях у першій половині ХХ століття, головною метою якої було створення незалежної української держави.

  • оунівець

    1. Член Організації українських націоналістів (ОУН), української політичної організації націоналістичного спрямування, що діяла в ХХ столітті.

    2. Прибічник ідеології або діяльності Організації українських націоналістів.

  • оунівка

    1. Жінка, яка була членкинею або прихильницею Організації українських націоналістів (ОУН).

    2. Розмовна назва пістолета системи «Вальтер», який був на озброєнні деяких підрозділів ОУН та УПА.

  • оунівський

    1. Стосунний до Організації українських націоналістів (ОУН), пов’язаний з нею, властивий їй.

    2. Стосунний до членів Організації українських націоналістів (ОУН), характерний для них.

  • офактурений

    1. (про матеріал, поверхню) Такий, що має певну фактуру, рельєф, оброблений для надання характерної структури або візерунка.

    2. (перен., про художній твір, стиль) Насичений художніми деталями, яскраво та рельєфно опрацьований, що має виразну образну структуру.

  • офактурити

    Оформити фактуру (розрахунковий документ) на відвантажені товари або надані послуги.

  • офактуритися

    Оформитися, набути чітких ознак, визначеності, сформуватися як факт або реальне явище.

  • офіклеїд

    Офіклеїд — духовий мідний музичний інструмент з клапанами, що використовувався в оркестрах у XIX столітті, попередник сучасної туби; має конічний канал, чашоподібний мундштук та кілька клапанів (зазвичай 9-12).

  • офіоліт

    Офіоліт — геологічна структура, що являє собою комплекс гірських порід, який інтерпретується як фрагмент океанічної кори та верхньої мантії Землі, винесений на поверхню внаслідок тектонічних процесів (наприклад, при закритті океану та колізії континентів).

    Офіоліт — конкретне поширене тіло або пояс, складений таким комплексом порід (наприклад, Троодо́ський офіоліт на Кіпрі).