оу

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Історична форма запису літери “у” в українській кириличній абетці (графіці), що вживалася в давніх рукописах та стародруках; також назва самої літери в цій формі.

2. (Лінгвістика) –

   (у назвах) Стилізоване позначення, що відтворює давню графічну форму літери “у”, яке може вживатися в сучасних контекстах (назви організацій, проєктів, мистецьких робіт тощо) для надання історичного, етнографічного чи художнього колориту.