drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • отягувати

    1. Робити важким, додавати ваги; надавати чомусь більшої ваги або значущості.

    2. Перен. Ускладнювати, робити важчим для розуміння, сприйняття або виконання; обтяжувати.

    3. Заст. Відтягувати, затримувати виконання чогось; зволікати.

  • отягуватися

    1. Ставати важчим, набирати ваги; набувати більшої густоти або в’язкості (про рідини, речовини).

    2. Перен. ставати повільнішим, менш рухливим, втрачати легкість через втому, важкі думки тощо.

    3. Рідк. затримуватися, тягтися довше, ніж потрібно; затягуватися.

  • отягчання

    1. (юрид.) Обставина, яка посилює відповідальність за вчинений злочин, або фактор, що погіршує становище, збільшує тягар чогось.

    2. (загальне) Дія за значенням дієслова «отягчати»; стан за значенням дієслова «отягчатися»; збільшення ваги, сили, важкості, складності або серйозності чогось.

  • отягчати

    1. Робити важчим, збільшувати вагу чогось.

    2. Перен. Робити складнішим, гіршим, серйознішим; посилювати негативні наслідки, поглиблювати провину тощо.

    3. У праві: визнавати наявність обставин, що посилюють відповідальність, і враховувати це при призначенні покарання.

  • отягчатися

    1. Ставати важчим, набувати більшої ваги або фізичної маси.

    2. Посилюватися, ставати інтенсивнішим, серйознішим або складнішим (про явища, обставини, почуття тощо).

    3. У правовому контексті — набувати ознак більш тяжкого злочину або провини через наявність обтяжливих обставин.

  • отягчити

    1. Зробити важчим, додати ваги; перен. посилити, збільшити тягар, труднощі, ускладнити щось.

    2. У правовому контексті — посилити ступінь відповідальності, зробити провину або покарання більш суворими.

    3. У медицині — викликати погіршення стану хворого, ускладнити перебіг захворювання.

  • отягчитися

    1. Стати важчим, набути більшої ваги; почати важити більше.

    2. Перен. Стати гіршим, складнішим, серйознішим; посилитися (про негативні явища, обставини, почуття тощо).

    3. Перен. Стати повільнішим, менш рухливим, жвавим; набути ознак втоми, сонливості (про стан людини).

  • отяжати

    1. Робити важким, важчим; збільшувати вагу чогось.

    2. Перен. робити складним, ускладнювати; обтяжувати, погіршувати (про обставини, почуття тощо).

    3. Заст. надавати чомусь ваги, значення; вважати важливим.

  • отяжатися

    1. Стати важким, набути ваги; потовстіти, погладшати.

    2. Перен. Стати важким, ускладненим, набути негативних характеристик; погіршитися, ускладнитися (про стан, ситуацію тощо).

    3. Заст. Стати вагітною.

  • отяжити

    1. Зробити важким, додати ваги; надати чомусь більшої ваги або значущості.

    2. (перен.) Погіршити, ускладнити стан або становище; зробити більш тяжким, обтяжливим.

    3. (у спеціальних контекстах, напр., юридичному) Покласти додаткове зобов’язання, тягар (наприклад, податковий); обтяжити.