Значення
- (Юриспруденція) –
(юрид.) Обставина, яка посилює відповідальність за вчинений злочин, або фактор, що погіршує становище, збільшує тягар чогось.
- (Загальне) –
(загальне) Дія за значенням дієслова «отягчати»; стан за значенням дієслова «отягчатися»; збільшення ваги, сили, важкості, складності або серйозності чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отягчання, р. отягчання, д. отягчанню, з. отягчання, о. отягчанням, м. отягчанні, к. отягчання