Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “охоплювати” — поширення на когось або щось, включення до кола чогось, оточення, обхоплення.
2. (у техніці, математиці) Процес або результат визначення меж, меж дії, поширення чогось; включення в певні рамки чи межі.
3. (переносно) Всебічне сприйняття, розуміння або осмислення явища, проблеми, теми в цілому.
1. Обіймати, оточувати кого-, що-небудь, розташовуватись навколо чогось або по поверхні чогось.
2. Включати до складу чогось, поширювати свою дію, владу, вплив на когось або щось.
3. Захоплювати, наповнювати (про почуття, думки, стан).
4. Оглядати, бачити одночасно всю площу, простір чогось; обзирати.
1. Пасивна форма до “охоплювати”: ставати охопленим кимось або чимось, опинятися в межах чи в колі чогось, поширюватися на когось або щось.
2. Захоплюватися, наповнюватися якимось сильним почуттям або переживанням (збудженням, радістю, жахом тощо).
3. Загортатися, обвиватися чимось (наприклад, одягом, покривалом).
1. Який поширюється на когось або щось, включає в себе когось або щось, стосується широкого кола явищ, предметів, осіб тощо; всеосяжний, всебічний.
2. Який повністю залучає, поглинає увагу, почуття, думки; захопливий.
1. Дія за значенням охороняти; захист кого-, чого-небудь від можливих ушкоджень, небезпек, ворожих дій тощо.
2. Військове або спеціальне підрозділ, група осіб, що здійснює такий захист; варта.
3. Сукупність заходів, технічних засобів та організаційних структур, спрямованих на забезпечення безпеки об’єкта, території або особи.
4. У контексті права: система правових норм, що регулюють суспільні відносини з метою збереження, захисту та відтворення певних об’єктів (наприклад, охорона праці, охорона здоров’я, охорона природи).
5. Спеціалізована державна або приватна організація, що надає послуги з фізичного захисту.
1. Особа, яка охороняє когось або щось, забезпечує безпеку, стереже від небезпеки або посягань.
2. Спеціально навчений співробітник служби безпеки, тілоохоронець, який захищає певну особу.
3. Той, хто активно захищає, підтримує та відстоює якісь ідеї, принципи, традиції або цінності.
1. Захистити когось або щось від небезпеки, шкоди, ворожих дій; уберегти, зберегти.
2. Утримати, не дати зникнути, втратитися (про почуття, стан, якість).
3. Забезпечити охорону, нагляд за кимось або чимось; стерегти.
1. (від дієслова “охороняти”) Захистити себе, забезпечити власну безпеку; стати охороненим, захищеним від чогось.
2. (заст., рідк.) Оточити себе охороною, вартою; взяти під охорону.
1. Призначений для охорони, захисту когось або чогось, що стосується охорони.
2. Стосовний до служби, органів, установ, які займаються охороною громадського порядку, безпеки, державного кордону тощо.
3. Який має на меті зберегти, уберегти від руйнування, зникнення (про заходи, статус тощо).
1. Особа, яка професійно займається охороною когось або чогось, забезпечує безпеку, порядок або збереження майна.
2. Той, хто охороняє, стереже когось або щось; вартовий, сторож.