Категорія: О

  • очепити

    1. Обхопити, обійняти кого-, що-небудь руками, охопити чимсь.

    2. Перен. Охопити, опанувати кого-, що-небудь (про почуття, думки, явища).

    3. Застаріле. Надіти на себе, на когось щось (одяг, прикраси тощо); обкласти, обвішати чимось.

  • очепитися

    1. (розм.) Надіти на себе багато одягу, речей або щось незручне, невідповідне; обтяжити себе якимось одягом або предметами.

    2. (перен., розм.) Взяти на себе зайві клопоти, обов’язки або проблеми; обтяжити себе чимось.

  • очепіритися

    1. Втратити рівновагу, похитнутися, захитатися (переважно від втоми, слабкості або сп’яніння).

    2. Переносно: втратити психологічну стійкість, збентежитися, розгубитися від несподіваності, страху або здивування.

  • очепурений

    Який має очепур, прикрашений очепуром (традиційним жіночим головним убором).

    Який має вигляд, схожий на очепур; прикрашений, оздоблений на кшталт очепура.

  • очепуреність

    Очепуреність — стан крайнього здивування, замішання або розгубленості, що виникає через несподіваність події або через незвичність ситуації; враженість, яка позбавляє людину здатності швидко реагувати.

  • очепурити

    1. (розм.) Прикрасити, оздобити щось яскравими, часто надто вишуканими або кричущими деталями, надати вигляду показної пишноти; розчепурити.

    2. (перен., розм.) Одягнути когось у вишуканий, урочистий, часто невідповідний ситуації одяг; прикрасити одяг; розчепурити.

  • очепуритися

    Очепуритися — діалетне дієслово, що означає “збентежитися, здивуватися, втратитися від несподіваного враження або незвичної ситуації”.

    Очепуритися — у деяких говірках вживається також у значенні “оглупіти, втратити здатність тверезо мислити, стати навіженим”.

  • очервивіти

    1. Стати червивим, пошкодженим червами, личинками комах (про плоди, деревину тощо).

    2. Переносно: стати неякісним, поганим, сповненим вад або внутрішніх проблем; зазнати морального чи фізичного розкладу.

  • очервивітися

    Очервивітися — діалектне дієслово, що означає стати червивим, поїденим червами, личинками або іншими шкідниками; покритися червинами.

  • очеревина

    1. М’ясиста частина тіла в черевній порожнині, що складається з м’язів, жирової тканини та внутрішніх органів; живіт, черево.

    2. (переносне значення) Внутрішній вміст, нутрощі чогось (наприклад, корабля, будівлі).

    3. (діалектне) Очерет, велика маса або зарості очерету.