Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка охороняє когось або щось, забезпечує безпеку, стереже від небезпеки або посягань.
- (Юриспруденція) –
Спеціально навчений співробітник служби безпеки, тілоохоронець, який захищає певну особу.
- (Соціологія) –
Той, хто активно захищає, підтримує та відстоює якісь ідеї, принципи, традиції або цінності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. охоронець, р. охоронця, д. охоронцеві, з. охоронця, о. охоронцем, м. охоронцеві, к. охоронцю