1. Особа, яка професійно займається охороною когось або чогось, забезпечує безпеку, порядок або збереження майна.
2. Той, хто охороняє, стереже когось або щось; вартовий, сторож.
охоронник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |