сторож

1. Особа, яка охороняє, захищає когось або щось, стежить за порядком і безпекою на певній території чи об’єкті.

2. Той, хто пильнує, спостерігає за чимось, виконує функції нагляду.

3. Заст. Вартовий, часовий, а також той, хто тримає сторожи (охоронний пост).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |