Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • осуджатися

    1. (про людину) Зазнавати осудження, критики, несхвалення з боку когось; бути предметом осуду.

    2. (про вчинок, явище) Ставати об’єктом моральної чи суспільної оцінки з негативним відтінком; визнаватися гідним осуду.

  • осуджений

    1. Який зазнав осудження, засудження з боку когось; визнаний винним у чомусь.

    2. Який став об’єктом судження, оцінки (зазвичай негативної).

    3. Засуджений судом до певного покарання; той, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

  • осудження

    1. Дія за значенням дієслова “осуджувати”; вираження несхвалення, засудження когось або чогось, моральна оцінка вчинків або явищ як негативних, неприйнятних.

    2. Офіційне рішення суду, яким підсудного визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання; вирок.

  • осуджуваний

    Той, кого засуджено судом за вчинення злочину; засуджений.

    Той, хто зазнає або зазнав осудження, суворої критики з боку когось за вчинки, погляди тощо.

  • осуджування

    1. Дія за значенням дієслова “осуджувати”; вираження несхвалення, засудження чи негативної оцінки чиїхось вчинків, поглядів, якостей тощо.

    2. (У правовому контексті) Офіційне визнання судом підсудного винним у вчиненні злочину та призначення йому покарання; винесення обвинувального вироку.

  • осушений

    1. (про місцевість, ґрунт) позбавлений надмірної вологи, вільний від води; зроблений сухішим за допомогою спеціальних технічних засобів (дренажу, каналів тощо).

    2. (про рослини, органи рослин) позбавлений природної вологи, соку; підсушений, в’ялений.

    3. (перен., розм. про людину) дуже втомлений, знесилений, з якого “усі соки висохли”.

  • осушення

    1. Дія за значенням дієслова “осушити” — видалення вологи, рідини з чогось; осушування.

    2. Комплекс гідротехнічних заходів, спрямованих на видалення надлишкової вологи з ґрунту шляхом відведення поверхневих і ґрунтових вод для поліпшення його агрокультурних властивостей; меліорація.

    3. Технологічний процес видалення вологи (наприклад, з повітря, газу, палива) за допомогою спеціальних пристроїв або речовин (силікагелю, молекулярних сит тощо).

  • осушечок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “осушок” — невелика ділянка осушеної землі, переважно на болоті або заболоченій місцевості.

    2. Власна назва географічних об’єктів (гір, урочищ, полонин) у Карпатах, зокрема в Українських Карпатах.

  • осушити

    1. Позбутися вологи, зробити сухим; висушити.

    2. Відвести воду з якої-небудь місцевості, зробити її придатною для житла, господарства тощо.

    3. Випити (спиртний напій) до дна, осушувати (розм.).

  • осушитися

    1. Позбутися вологи, води; стати сухим.

    2. (у спеціальних значеннях) Висохнути, втратити вологу внаслідок природних процесів або технічного втручання (про ґрунт, територію).

    3. (переносно) Позбутися сліз, перестати плакати.