Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “осуджувати”; вираження несхвалення, засудження когось або чогось, моральна оцінка вчинків або явищ як негативних, неприйнятних.
- (Юриспруденція) –
Офіційне рішення суду, яким підсудного визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання; вирок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осудження, р. осудження, д. осудженню, з. осудження, о. осудженням, м. осудженні, к. осудження