Значення
- (Юриспруденція) –
Який зазнав осудження, засудження з боку когось; визнаний винним у чомусь.
- (Лінгвістика) –
Який став об’єктом судження, оцінки (зазвичай негативної).
- (Юриспруденція) –
Засуджений судом до певного покарання; той, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осуджений, р. осудженого, д. осудженому, з. осудженого, о. осудженим, м. осудженім, к. осуджений