Значення
- (Лінгвістика) –
Різка негативна оцінка, засудження чи осудження когось, чогось; вираження несхвалення, докір.
- (Юриспруденція) –
(у праві) Обвинувальний вирок суду, постанова про винуватість підсудного; засудження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осуд, р. осуду, д. осудові, з. осуд, о. осудом, м. осуді, к. осуде