Значення
- (Юриспруденція) –
(у давньоруському праві) судовий дослід, розгляд справи, судовий процес; також судовий збір, мито за розгляд справи.
- (Юриспруденція) –
(заст.) суд, судовий вирок, засудження; осуд.
- (Лінгвістика) –
(рідко) засудження, осудливе ставлення або висловлювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осуда, р. осуди, д. осуді, з. осуду, о. осудою, м. осуді, к. осудо