засудження

[zɑsudʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “засудити”; офіційне визнання когось винним у чомусь із винесенням відповідного покарання, вироку.

  2. Публічна негативна оцінка, осуд чи різка критика чиїхось вчинків, поглядів, поведінки.

  3. У філософській та соціальній термінології — категорична негативна оцінка явища, принципу чи системи, що проголошується з моральних, правових чи ідеологічних позицій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. засудження, р. засудження, д. засудженню, з. засудження, о. засудженням, м. засудженні, к. засудження

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів