Про такий, що зазнав засудження, офіційного судового вироку про винуватість у вчиненні злочину та призначення покарання.
Про людину, яку суд визнав винною у вчиненні злочину і призначив їй покарання.
Словник Української Мови
Буква
Про такий, що зазнав засудження, офіційного судового вироку про винуватість у вчиненні злочину та призначення покарання.
Про людину, яку суд визнав винною у вчиненні злочину і призначив їй покарання.
Приклад 1:
Був засуджений до семи років ув’язнення і помер у тюрмі. Довідавшись про нещастя, В. Стефаник всіляко намагався полегшити долю федора, збираючи гроші на адвоката, а пізніше турбуючись про його дітей (див.
— Зеров Микола, “Камена”