1. (у кримінальному праві) Обвинувальний вирок суду, що підтверджує винність особи у вчиненні злочину та призначає їй покарання.
2. (переносно) Різка негативна оцінка, осудження чи суворе засудження чиїхось дій, вчинків, поглядів.
засуд
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Захитався, а як прожер свій засуд, то поклав на чорну ріллю окрушки своєї пісні і поволікся дальше. Йшов, як тінь спорохнявілого дуба перед заходом сонця.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”
Частина мови: іменник (однина) |