осуджування

1. Дія за значенням дієслова “осуджувати”; вираження несхвалення, засудження чи негативної оцінки чиїхось вчинків, поглядів, якостей тощо.

2. (У правовому контексті) Офіційне визнання судом підсудного винним у вчиненні злочину та призначення йому покарання; винесення обвинувального вироку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |