осуджування

[osudʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “осуджувати”; вираження несхвалення, засудження чи негативної оцінки чиїхось вчинків, поглядів, якостей тощо.

  2. (Юриспруденція) –

    (У правовому контексті) Офіційне визнання судом підсудного винним у вчиненні злочину та призначення йому покарання; винесення обвинувального вироку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осуджування, р. осуджування, д. осуджуванню, з. осуджування, о. осуджуванням, м. осуджуванні, к. осуджування

Більше записів