Словник Української Мови
1. Наука про вимірювання часу, що включає методи та засоби для точного визначення тривалості процесів або інтервалів між подіями.
2. Сукупність технічних прийомів і засобів для точного визначення часу, особливо в наукових дослідженнях, спортивних змаганнях тощо.
3. Розділ історії, що займається встановленням точних дат історичних подій та вивченням систем літочислення різних народів і епох.
Хронометрований (від «хронометр» + суфікс -ований) — такий, що виміряний за допомогою хронометра з високою точністю; визначений за часом із застосуванням спеціального приладу для вимірювання проміжків часу.
Хронометрований — такий, що має встановлений, чітко визначений і контрольований часовий ліміт або графік (наприклад, про хронометроване випробування, хронометрований етап).
1. Процес вимірювання тривалості якогось процесу, події або діяльності за допомогою хронометра або іншого приладу для точного визначення часу.
2. Спеціальне фіксування витрат робочого часу на окремі елементи операції з метою аналізу та встановлення норм виробітку.
Вимірювати або точно визначати тривалість якогось процесу, події чи дії за допомогою хронометра або іншого приладу для фіксації часу.
Фіксувати в пам’яті приладу (наприклад, секундоміра, таймера) певний момент часу, часто для подальшого порівняння або контролю.
Хронометруватися — вимірювати, фіксувати або контролювати тривалість власних дій, процесів або перебування десь за допомогою хронометра або іншого приладу для точного визначення часу; піддавати себе хронометражу.
1. Високоточний прилад для вимірювання коротких проміжків часу, що використовується в науці, техніці та спортивних змаганнях.
2. Застаріла назва годинника, особливо кишенькового або наручного механічного годинника.
Хрононім — власна назва певного історичного періоду, епохи, події або календарного відрізка часу, що вживається як термін у хронології, історії, літературознавстві та інших науках.
Хрононім — у лінгвістиці та ономастиці: різновид ономастичної лексики, що позначає власну назву часових явищ (наприклад, “Середньовіччя”, “Велика депресія”, “Бронзовий вік”).
Розділ медицини, що вивчає вплив біологічних ритмів на виникнення, розвиток та перебіг захворювань, а також враховує ці ритми в діагностиці, профілактиці та лікуванні.
Хронопотенціометрія — метод електрохімічного аналізу, заснований на вимірюванні залежності потенціалу робочого електрода від часу під час електролізу при постійній силі струму.
Хронопрофілактика — це комплекс медичних, біологічних та соціальних заходів, спрямованих на попередження передчасного старіння організму, профілактику вікових захворювань та продовження періоду активної життєдіяльності людини шляхом впливу на механізми біологічного часу.
Хронопрофілактика — це напрям превентивної медицини, що ґрунтується на принципах хронобіології та хрономедицини, метою якого є корекція та оптимізація біологічних ритмів організму для збереження здоров’я, підвищення стресостійкості та працездатності.