Категорія: Х

  • хрупатися

    1. Розпадатися на частини, кришитися від зовнішнього впливу (зазвичай про щось тверде та крихке).

    2. (перен., розм.) Зазнавати краху, руйнуватися, розвалюватися (про плани, стосунки тощо).

    3. (розм.) Потрапляти у складну, неприємну ситуацію, зазнавати невдачі.

  • хрупіт

    Хрупіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

  • хрупкий

    1. Який легко розбивається, ламається, кришиться; тендітний, ламкий.

    2. Перен. Слабкий, ніжний, тендітної будови (про людину, частини тіла).

    3. Перен. Нестійкий, швидкоплинний, миттєвий (про почуття, стан, явище).

  • хрупкість

    Властивість за значенням прикметника “хрупкий”: крихкість, ламкість, недостатня міцність, що призводить до легкого руйнування чи пошкодження під механічним впливом.

  • хрупнути

    1. Різко, з тріском розламатися, розколотися на частини (переважно про щось тверде та крихке).

    2. Видати різкий, короткий тріск, хрускіт (переважно при розламанні, ударі).

    3. Розм. Швидко, різко впасти або ударитися, зазвичай з характерним звуком.

  • хрупнутися

    1. Розсипатися, розпадатися на дрібні частини, шматочки від удару, натиску або падіння (переважно про крихкі, ламкі предмети).

    2. Перен. Раптово ламатися, руйнуватися, втрачати цілісність (про абстрактні поняття: плани, надії, відносини тощо).

    3. Діал. Падати з тріском, гуркотом; розбиватися.

  • хрупостіння

    Хрупостіння — діал. те саме, що хрустіння; різкий тріск, скрип, що виникає при роздавлюванні, ламанні чогось твердого та крихкого.

  • хрупостіти

    Віддавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, подібні до тріскання або хрустіння тонких предметів (наприклад, гілок, льоду, сухого снігу).

  • хруснути

    1. Видати різкий, короткий звук, схожий на тріск, хруст (наприклад, при розламуванні чогось сухого, при наступі на щось крихке тощо).

    2. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком.

    3. Розм. Швидко з’їсти щось хрустке.

  • хруст

    1. Різкий, сухий звук, що виникає при розламуванні, роздавлюванні або трісканні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухаря).

    2. Характерний звук, що супроводжує рух у суглобах (наприклад, пальців, хребта) при певному навантаженні або положенні.

    3. Переносно: яскрава, різка подія або явище, що привертає увагу своєю неординарністю, часто з відтінком сенсаційності (наприклад, політичний хруст, медійний хруст).