Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Х

  • хрущати

    1. (про комах) видавати характерний тріск або хрускіт, часто під час польоту (наприклад, про хрущів або коників).

    2. (розм.) гучно хрустіти, тріщати під час руху, їди або механічного впливу (наприклад, про сніг, гілки, суху їжу).

  • хрущатися

    Хрущатися — (про комах) линяти, скидати старий хитиновий покрив (хрущак), замінюючи його новим.

  • хрущик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хрущ” — невеликий жук родини пластинчастовусих, часто з блискучою, металевою або строкатою забарвленням надкрил.

    2. Розмовна назва для личинки жука-хруща (борозняка), яка живе в ґрунті, має товсте, згорнуте в кільце білувате тіло і є шкідником коренів рослин.

    3. У переносному значенні — про маленьку, жваву дитину або звичайно про хлопчика (емоційно-оцінне, пестливе).

  • хрущики

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хрущі” — назва села в Україні, розташованого в Черкаській області, Звенигородському районі.

    2. Розмовна назва жуків із родини пластинчастовусих, зокрема майських жуків (рід Melolontha), які на стадії личинки (хробаків) є шкідниками сільськогосподарських культур.

  • хрущище

    Хрущище — збільшувальна форма від слова “хрущ”, що означає великого жука родини пластинчастовусих, зокрема майського жука або його личинку.

    Хрущище — у переносному значенні, розмовне: про людину або істоту великих розмірів, грубу або незграбну.

  • хрьокання

    Хрьокання — діалетальний варіант слова “хрікання”, що означає характерний звук, який видають свині або дикі кабани під час дихання, харчування або у стані збудження.

  • хрьокати

    1. Видавати характерні звуки, схожі на хрипке хропіння або важке дихання, часто при спалахах сміху, плачу або фізичному навантаженні.

    2. Рідко — нечітко, невиразно говорити, бубоніти щось крізь сльози, сміх або інший сильний емоційний стан.

  • хрьокатися

    1. (про тварин, переважно свиней) видавати характерні звуки, занурюючи морду у воду або рідку їжу під час пиття чи харчування; також перен. про людей — неохайно пити або їсти, видаючи подібні звуки.

    2. (розм.) падати, плюскатися у воду або бруд, зазвичай з характерним звуком.

    3. (перен., розм.) занурюватися у щось, віддаватися якійсь справі з повним захопленням.

  • хрякатися

    1. Падати, ударяючись об щось тверде, з гуркотом; з грюкотом котитися, падати.

    2. Розмовне. Важко падати, перекидатися (часто про транспортний засіб).

    3. Розмовне, переносне. Зазнавати невдачі, краху, провалюватися (про справу, план тощо).

  • хрякнути

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.

    2. Різко, з силою кинути, впасти або вдаритися об щось, супроводжуючи це глухим звуком.

    3. Розм. Випити багато спиртного залпом або за короткий час.

    4. Розм. Сильно заснути, зануритися у глибокий сон.