Категорія: Х

1. Наука про будову, властивості, перетворення та взаємодію речовин, а також про супутні їм явища (виділення або поглинання енергії тощо).

2. Навчальний предмет, що викладає основи цієї науки.

3. Перен. Внутрішня суть, приховані основи чого-небудь; таємничий комплекс взаємозв’язків і впливів.

4. Перен., розм. Почуття взаємної симпатії, тяжіння, особливий емоційний контакт між людьми.

Хімкомбінат — складова назва великого промислового підприємства хімічної галузі, що об’єднує на одній території низку технологічно пов’язаних виробництв.

Хімкомбінат — скорочена, розмовна назва конкретного підприємства такого типу (наприклад, “Сєвєродонецький хімкомбінат”).

Хімлабораторія — скорочена розмовна форма від «хімічна лабораторія»: спеціально обладнане приміщення, будівля або підрозділ установи, де проводяться експерименти, аналізи, дослідження та навчальні заняття з хімії.

1. Система заходів із захисту військ та цивільного населення від хімічної зброї, що включає виявлення, попередження та ліквідацію наслідків застосування отруйних речовин.

2. Підрозділ або служба в армії, що відповідає за організацію та здійснення таких заходів.

3. Комплекс засобів індивідуального та колективного захисту (протигази, захисні костюми, сховища тощо) від ураження хімічними речовинами.

Хімозин — фермент тваринного походження, що виробляється шлунком ссавців і відповідає за створожування молока, перетворюючи казеїноген на казеїн; сичужний фермент.

Хімозин — лікарський препарат або харчова добавка, що містить цей фермент, отриманий з тваринних джерел або за допомогою мікроорганізмів, і застосовується у сироварінні та медицині.

Хімостаз — власна назва науково-фантастичного роману українського письменника Віктора Савченка, вперше опублікованого 1985 року, де йдеться про контакт людства з незвичною позаземною формою життя.

Хімостаз — у творі Віктора Савченка та подальшому вжитку: гіпотетична форма життя, що існує у вигляді хімічної системи, здатної до самовідтворення та підтримки внутрішнього середовища без типових біологічних структур; “хімічний гомеостаз”.

Хімостійкість — властивість матеріалів, виробів, споруд або організмів зберігати свою структуру, функціональність та цілісність при тривалому впливі агресивних хімічних речовин (кислот, лугів, розчинників, солей тощо).

Хімостійкість — здатність протистояти руйнівній дії хімічних агентів без істотної зміни властивостей; стійкість до корозії або хімічної деградації.

Хімотологія — розділ біохімії, що вивчає хімічну будову, властивості, методи виділення та очищення ферментів, а також механізми їхньої дії.