Категорія: Х

  • халупина

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “халупа”: невелика, скромна оселя, хатина, часто з відтінком зневаги або жартівливості.

    2. (переносно) Про дуже мале, тісне або бідне приміщення, помешкання.

  • халупка

    1. Зменшувально-пестливе від “халупа”: невелика, скромна, часто старенька хатина чи помешкання.

    2. (переносно) Скромне, тісне або незатишне житло.

    3. (у зоології, ентомології) Загальна назва для різноманітних природних укриттів, які створюють собі деякі комахи (наприклад, личинки рудійок) з дрібних частинок рослин, піску, камінчиків.

  • халупник

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. (заст., рідк.) Мешканець халупи, бідної, маленької хати; халупник.

  • халькостибіт

    Халькостибіт — власна назва (топонім) села в Україні, що існувало до середини ХХ століття на території сучасної Львівської області; згодом приєднане до сусіднього населеного пункту.

    Халькостибіт — історична назва місцевості або невеликого поселення на Галичині, що вживається в архівних документах, краєзнавчій літературі та усній традиції.

  • халькосфера

    Халькосфера — власна назва гіпотетичної сфери, запропонованої вченням космізму (зокрема, у працях П. О. Флоренського), що позначає один з ідеальних, тонких духовних планів буття або певний рівень матеріальної організації світу, пов’язаний з міддю (від грец. χαλκός — мідь) та її символічними або метафізичними властивостями.

    Халькосфера — у спеціалізованій термінології (наприклад, у геології або планетології) може вживатися як умовна назва для позначення зони концентрації мідних руд або шару з підвищеним вмістом міді в будові певного об’єкта (наприклад, планети).

  • халькосферний

    1. Пов’язаний з Халькосферою — гіпотетичною сферою, що оточує ядро Землі та складається переважно з сульфідів міді та інших металів, згідно з деякими науковими гіпотезами.

    2. Стосунний до шару або оболонки з переважним вмістом мідних сполук у будові планетарних тіл.

  • халькофаніт

    Халькофаніт — рідкісний мінерал, водний арсенат цинку та міді шаруватої будови, який належить до групи олівеніту.

  • халькофіліт

    Халькофіліт — мінерал класу сульфосолей, гідроксисульфат міді та алюмінію, який кристалізується в моноклінній сингонії; рідкісний вторинний мінерал, що утворюється в зонах окиснення родовищ мідних руд.

  • халькофільний

    1. (геол.) Про магматичні гірські породи та мінерали: такі, що містять у своєму складі значну кількість міді або характеризуються її високою концентрацією.

    2. (біол.) Про живі організми, зокрема бактерії: такі, що здатні переносити високі концентрації солей міді в навколишньому середовищі або потребують їх для свого існування.

  • халькоцит

    Халькоцит — мінерал класу сульфідів, рідкісна мідна руда, що складається з міді та сірки (Cu₂S); кристалізується в ромбічній сингонії, має свинцево-сірий колір з сильним металічним блиском.