Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Х

  • хандритися

    1. (розм.) Впадати в хандру, ставати сумним, зажуреним; нудитися, сумувати.

    2. (перен., розм.) Поводити себе мляво, апатично; не виявляти бажання щось робити, лінуватися.

  • ханега

    Ханега — історична назва суфійського обителі (ханки) в Середній Азії, Ірані та Азербайджані, що поєднувала функції релігійної школи, монастиря та притулку для мандрівників.

    Ханега — власна назва села в Азербайджані, розташованого в Апшеронському районі.

  • ханенде

    Ханенде — професійний співак у класичній музиці народів Близького та Середнього Сходу, зокрема в азербайджанській, вірменській, іранській, турецькій традиціях, що володіє високою вокальною технікою та виконує твори в складних ладових системах (наприклад, мугамах).

    Ханенде — у ширшому значенні, майстерний, досвідчений співак, соліст-вокаліст у музичних культурах Середньої Азії та Кавказу.

  • ханенко

    Ханенко — українське прізвище, що походить від прізвиська «Хан» або «Ханько».

    Ханенко — прізвище відомого українського козацько-старшинського, а згодом дворянського роду XVII–XIX століть, представники якого обіймали військові та урядові посади в Гетьманщині.

    Ханенко — у мистецтвознавстві та музейній справі: прізвище, пов’язане з колекціонерами та меценатами, зокрема з Богданом Івановичем Ханенком (1849–1917) та Варварою Миколаївною Ханенко (1852–1922), фундаторами Київського музею західного та східного мистецтва (нині Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).

  • ханжа

    1. Людина, яка прикидається благочестивою, моральною або доброчесною, демонструючи зовнішні ознаки набожності чи високі принципи, але насправді не дотримується їх; лицемір у релігійних чи моральних питаннях.

    2. (У ширшому значенні) Особа, що вдає з себе когось кращого, ніж є насправді; притворна, нещира людина, яка приховує свої справжні наміри під маскою доброти, скромності чи побожності.

  • ханжество

    1. Поведінка, вчинки або манера людини, яка прикидається благочестивою, моральною, доброчесною, але насправді не дотримується цих принципів; лицемірство, фарисейство.

    2. Прикидання доброти, чуйності, турботи, що приховує байдужість, злі наміри або корисливість.

    3. Застаріле: релігійна побожність, що проявляється надмірно, на показ; пусте благочестя.

  • ханжити

    1. Поводитися лицемірно, удавати з себе благочестиву, побожну людину, прикидатися смиренним.

    2. Робити щось нещиро, з прикидом, з облудною виглядом побожності або доброчесності.

  • ханжитися

    1. Поводитися як ханжа, лицемірити, удавати благочестя, набожність, моральну чистоту заради власної вигоди або для створення певного враження.

    2. (У значенні, близькому до «чванитися») Непоко́ритися, вивищувати себе, поводитися гордовито та зухвало; зарозуміло вихвалятися чимось.

  • халтама

    Халтама — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі.

  • халтура

    халтура — робота, виконана недбало, без відповідної кваліфікації або з поганого матеріалу, заради швидкого заробітку.

    халтура — неякісний, дешевий продукт чи виріб, результат такої недбалої роботи.

    халтура — побічний, неофіційний заробіток, часто виконаний мимо основної роботи.

    халтура — у розмовній мові може означати щось фальшиве, ненатуральне, що лише імітує якість.