Категорія: К

1. Гра слів, заснована на їхній звуковій подібності при різному значенні, що створює комічний або сатиричний ефект; вид мовної гри.

2. Вислів або короткий текст, побудований на такій грі слів.

Каламарчик — власна назва, зменшувально-пестлива форма від “каламар”, що використовується як літературний псевдонім, прізвисько або назва персонажа.

Каламарчик — власна назва невеликого молюска з класу головоногих, близького до каракатиці, або викопного виду таких молюсків.

Каламарчик — розмовна назва невеликої ємності для чорнила (каламаря), часто вживана в переносному значенні для позначення чогось малого за розміром.

1. Невелика посудина для чорнила, яка зазвичай має вузьку шийку та закривається кришкою; чорнильниця.

2. М’язовий мішок у головоногих молюсків (наприклад, у восьминога, кальмара), що містить чорну фарбуючу рідину (сепію).

1. Рідкісна назва для чорнильниці, особливо переносної, яка використовувалася в минулому; інколи так називали невелику пляшечку для чорнила.

2. Застаріла назва для пензлика або невеликого пензля, яким користувалися для письма або малювання.

Каламайка — традиційний український головний убір, чоловіча шапка з овчини або смушки, часто з високою, звуженою догори тульєю, яку носили переважно в центральних та східних регіонах України.

Каламайка — рідкісне прізвище українського походження.

Каламайка — народна назва рослини звичайного кропиви (рідко), що вказує на її «палючі» властивості.

1. Тонка паличка з тростини або бамбука, загострена на кінці, яка використовується для письма чорнилом у країнах Сходу, зокрема в арабській каліграфії.

2. Рідкісна назва писального приладу — пера (переважно в поетичній мові або в історичному контексті).

Калакуша — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Борзнянської міської громади Ніжинського району Чернігівської області.

Калакуша — власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає територією Чернігівської області.

1. (діал.) Солодка страва з борошна, засмаженого на маслі з медом або патокою, яку готували на Чернігівщині та Слобожанщині, часто для весільних обрядів.

2. (перен., розм.) Зайва церемонність, нишпорення, клопіт; також про безглузду, марну розмову.

3. (перен., розм.) Несподівана приємність, сюрприз, “смачний” подарунок.

Калаверці — власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина хребта Свидовець, розташована між річками Чорна Тиса та Брустурянка.

Калаверці — власна назва найвищої гори в однойменному гірському масиві на Свидовці, висота якої становить 1 739 метрів над рівнем моря.