каламар

[kɑlɑmɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Невелика посудина для чорнила, яка зазвичай має вузьку шийку та закривається кришкою; чорнильниця.

  2. (Зоологія) –

    М’язовий мішок у головоногих молюсків (наприклад, у восьминога, кальмара), що містить чорну фарбуючу рідину (сепію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каламар, р. каламаря, д. каламареві, з. каламар, о. каламарем, м. каламареві, к. каламарю

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘каламар’ походить від давнього кореня, пов’язаного зі словом ‘кал’ (бруд, нечистота). Така назва виникла через те, що чорнило, яке зберігали в каламарі, мало темний колір, асоційований з брудом. Це підтверджується тим, що в деяких мовах, наприклад, у нижньонімецькій, черемха називається ‘чорнильною ягодою’ через її здатність фарбувати. Таким чином, каламар — це посудина для чорнила, назва якої відображає його функцію та колір вмісту.
Споріднені слова:чорнило, пір’їна, писемність

Більше записів