Желатин — білкова речовина тваринного походження, що отримується шляхом тривалої термічної обробки кісткової та сполучної тканини (хрящів, сухожиль, шкіри) і використовується як желеутворювач у харчовій промисловості, а також у фармацевтиці, фотографії та техніці.
Категорія: Ж
-
жеківський
1. Стосовний до житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК), пов’язаний з її діяльністю або належний їй.
2. Характерний для роботи чи стилю управління житловим фондом за часів СРСР, що часто асоціюється з бюрократизмом, безособовістю та низькою якістю комунальних послуг.
-
жеківець
1. Мешканець або уродженець села Жекіївка (нині село Богданівка) на Черкащині, що в XVII столітті було сотенним містечком Чигиринського полку.
2. За часів Гетьманщини — козак Жекіївської сотні Чигиринського полку.
-
жек
1. Скорочене розмовне позначення житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) — державної установи або підприємства, яке в радянські часи та перші роки незалежності України здійснювало управління, експлуатацію та ремонт житлового фонду.
2. Розмовна назва для офісу або адміністративного приміщення, де розташовувалась така контора.
3. У переносному значенні — колектив працівників цієї установи.
-
жезлоподавач
1. Спеціальний пристрій у транспортних засобах (трамваях, тролейбусах), призначений для автоматичного підняття та опускання струмоприймача (жезла) при проходженні контактної мережі, зокрема в місцях розгалужень або стиків дротів.
2. Працівник трамвайного або тролейбусного депо, який вручну за допомогою спеціального гака допомагає водієві перевести струмоприймач на іншу лінію контактної мережі (застаріле значення, пов’язане з раннім періодом експлуатації електротранспорту).
-
жезлообмінювач
Спеціалізований пристрій або автоматизована система для обміну жезлів між машиністом рухомого складу та працівником залізничної станції без зупинки потяга, що застосовувався для контролю руху поїздів на одноколійних ділянках залізниць.
-
жезловий
1. Стосовний до жезла, призначений для нього; властивий жезлові.
2. Який має форму жезла, схожий на жезл.
3. У ботаніці: що має стебло (цвітконос) без листя, на якому безпосередньо розташоване суцвіття або поодинокі квітки.
-
жезл
1. Тонка палиця, часто оздоблена, яка є знаком влади, гідності або службового становища (наприклад, у судді, маршала, диригента).
2. Символічний атрибут царської, королівської влади; скіпетр.
3. Спеціальна палиця, яку використовують регулювальники дорожнього руху для подавання сигналів водіям.
4. У техніці — стрижень, деталь подібної форми, що входить до складу деяких механізмів або пристроїв (наприклад, жезл автоблока на залізниці).
-
жежко
1. Прислівник, що означає дуже сильну, нестерпну спеку або відчуття палення; дуже жарко, палюче.
2. У переносному значенні — про сильне емоційне переживання, душевну тривогу або муки; болісно, гнітюче, прикро.
-
жежель
Жежель — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
Жежель — власна назва річки в Україні, правої притоки Трубіжа, що протікає Чернігівською та Київською областями.