Древослів

Словник Української Мови

жеківець

[ʒɛkiʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Історія) –

    Мешканець або уродженець села Жекіївка (нині село Богданівка) на Черкащині, що в XVII столітті було сотенним містечком Чигиринського полку.

  2. (Історія) –

    За часів Гетьманщини — козак Жекіївської сотні Чигиринського полку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жеківець, р. жеківця, д. жеківцеві, з. жеківця, о. жеківцем, м. жеківцеві, к. жеківцю

Більше записів