жезлоподавач

[ʒɛzlopodɑʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальний пристрій у транспортних засобах (трамваях, тролейбусах), призначений для автоматичного підняття та опускання струмоприймача (жезла) при проходженні контактної мережі, зокрема в місцях розгалужень або стиків дротів.

  2. (Техніка) –

    Працівник трамвайного або тролейбусного депо, який вручну за допомогою спеціального гака допомагає водієві перевести струмоприймач на іншу лінію контактної мережі (застаріле значення, пов’язане з раннім періодом експлуатації електротранспорту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жезлоподавачі, р. жезлоподавача, д. жезлоподавачеві, з. жезлоподавача, о. жезлоподавачем, м. жезлоподавачеві, к. жезлоподавачу

Більше записів